Рецепти самогона

Домашній самон із цукру та дріжджів

Приготування цукрового самогона можна назвати класикою вітчизняного найноваріння. За коханням і поширеністю серед російськин цей напій не має собі рівних. Є безліч рецептів браги з цукру та методів її переганяння, але не всі вони дають гарний результат. Щоб ви дармо не витрачували дорогоцінну сировину та час, я розповім, як варити правильний самон у домашніх умовах, смак якого кращий, ніж у магазинних горілок. Ми докладно досліджуємо всі нюанси цього корисного захопливого процесу.
Спочатку порадую подбати про чистоту всіх використовуваних ємностей. Їх потрібно промити гарячою водою й насухо витерти чистою тканиною. Чим чистіші бутелі та каструлі, тим вища буде якість готового самогону. Багато хто нехтувати цим правилом, а потім сердить на сторонній запах або присмак свого продукту. Не повторюйте цю помилку.

 

Рецепт браги з цукру

1. Розрахунок пропорцій. Спочатку визначаються з кількістю самогону, який потрібен на виході. У домашніх умовах з 1 кг цукру виходить 1,1-1,2 літра самогонки міцністю 40 градусів. У разі розрахунків рекомендовано збільшувати кількість інгредієнтів на 10-15%, позаяк через різні причини (температури, якість сировини, неправильне переганяння) реальний вихід буває меншим від теоретичного.

На 1 кг цукру додають: 3 літри води (плюс 0,5 літра, якщо робиться інвертування) і 100 грамів пресованих дріжджів або 20 грамів сухих.

Як приклад нанесе точну кількість інгредієнтів, які потрібні для приготування 5 літрів сорокаградусного самогону за класичною технологією:

v      цукор — 6 кг;

v      вода — 18 літрів;

v      сухі дріжджі — 120 грамів (або 600 грамів пресованих);

v      лимонна кислота — 25 грамів.

2. Інвертування цукру. Під вельми складною назвою розуміється приготування звичайного цукрового сиропу. Річ у тім, що під час бродіння дріжджі спочатку розщеплюють цукор на прості моносахариди — глюкозу з фруктозою, і тільки потім переробляють ці речовини в потрібний нам спирт. Ще нагрівання вбиває патогенні мікроорганізми на поверхні цукру, які чекають більш сприятливих умов для розмноження (температури, вологості тощо). Активізація шкідливих мікробів у бразі вкрай небажана.

Самогін з інвертованого цукру бродить швидше, позаяк ми робимо замість дріжджової частини їхньої роботи, і вирізняється найкращим смаком, ніж його звичайний аналог. Хоча етап інвертування вважається необов'язковим і в більшості рецептів самогону пропонується лише розчинити цукор у теплій воді, я все-таки радять варити сироп.

Щоб інвертувати цукор для браги, потрібно зробити таке:

 

v  Нагріти 3 літри води до температури 70-80 °C у великій каструлі.

v  Всипати цукор (6 кг) і повільно перемішувати до утворення однорідної маси.

v  Довести сироп до кипіння та проварити 10 хвилин.

v  Додати лимонну кислоту (25 грамів), зменшити вогонь на плиті до мінімуму.Закрити каструлю кришкою і проварити 60 хвилин.

3. Підготовка води. Дуже важливий етап, унаслідок якого багато в чому формується смак готового продукту.Вода для браги має відповідати всім гігієнічним нормам і не мати ні кольору, ні смаку, ні запаху.

v  Перед приготуванням цукрового самогону рекомендуємо 1-2 дні захищати водопровідну воду. Завдяки цьому її жорсткість знижується, а шкідливі домішки осідають на дні. Потім воду зливають з осаду через тоненьку трубочку.

v  Внимание! Воду для самого себе не можна кип'ятити або дистилювати, оскільки це призведе до втрати кисню, потрібного дріжджам для бродіння.

4. Змішування інгредієнтів. Сироп, приготований на 2-му етапі, треба перелити в ємність для бродіння, туди ж додати холодну воду (18 літрів). Якщо ви не інвертували цукор, тоді його потрібно розчинити в теплій воді, інтенсивно перемішуючи. В обох випадках оптимальна температура готової суміші — 27-30 °C.

v     Ємність не можна заповнювати більш ніж на 3⁄4 обсяги, інакше під час активного піноутворення бражка може перелитися через краї й вам доведеться збирати її по всій підлозі.

5. Внесення дріжджів. Пресовані дріжджі можна додавати прямо в ємність, попередньо розм'якшивши їх чистими руками. Але все ж краще спочатку розчинити їх у невеликій кількості приготованого сусла (води та цукри), накрити кришкою й почекати, поки на поверхні утворюється піна. Зазвичай на це йде 5-10 хвилин.

v     Перед внесенням на сусло сухі дріжджі потребують попередньої активізації. Для цього досить чітко дотримуватися інструкції на пакетику. Здебільшого кип'ячену воду охолоджують до 32-36 °C, всипають потрібну кількість сухих дріжджів, накривають кришкою, а саму ємність огортають щільною тканиною або ставлять у тепле місце для підтримки стабільної температури. Через 20-40 хвилин на поверхні з'явиться рівномірна пінна шапка. Це означає, що розведені сухі дріжджі можна додавати в сусло.

v     Під час використання хлібопекарних дріжджів іноді починається активне піноутворення, яке виходить за межі ємності. Як піногасник для браги рекомендуємо використовувати розкрошену половинку сухого магазинного печива або 10-20 мл рослинної олії. Додавання цих продуктів ніяк не вплине на якість самого себе.

6. Бродіння. На блюд із брагою встановлюють гідрозакрив і переносять у приміщення зі стабільною температурою 26-31 °C (дуже важливо для нормального розвитку дріжджів). Брага на інвертованому цукрі вирізняється приємним карамельним запахом, який не псує повітря.

v  Для підтримки температурного режиму ємність накривають ковдрами або шубами, утеплюють будівельними термоізоляційними матеріалами або ж встановлюють акваріумні нагрівачі із системою терморегуляції. Бродіння триває від 3 до 10 днів (зазвичай 4-5). Кожні 12-16 годин рекомендації збовтувати брагу впродовж 45-60 секунд, не знімаючи гідрозакрива. Завдяки цьому ви приберете надлишки вуглекислого газу, які заважають нормальній роботі дріжджів.

Ознаки готовності цукрової браги до перегони:

v    гіркий смак (вісь цукор перероблявся в спирт);

v    припинення виділення вуглекислого газу (гідрозакрив не булькає);

v    верхні шари браги освітлилися, а на дні з'явився осад;

v       припинення шипіння;

v       відчувається спиртовий запах;

v       піднесена до браги сірка продовжує горіти.

Всі ці ознаки використовуються комплексно, потрібно, щоб одночасно з'явилося хоча б 2-3 з них, інакше легко допустити помилку. Наприклад, надлишок цукру призводить до того, що дріжджі гинуть раніше, ніж встигають усе переробити. Вони не можуть жити за концентрації спирту вище ніж 12%, тому навіть готова брага буде солодкою.

7. Дегазація й освітлення браги. Виготовлення правильного самого неможливе без здійснення цього етапу. Спочатку брагу знімають із дріжджового осаду, переливаючи її у велику каструлю через трубочку. Далі бражку нагрівають до 50 °C. Висока температура вбиває залишки дріжджів і сприяє виділенню з рідини вуглекислого газу, який нам зовсім не потрібен.

Дегазовану брагу переливають назад у бутню й освітлюють бентонітом — натуральною білою глиною. Вона продається в пакетиках і в складі котячого наповнювача, перевірені марки: «Pi-Pi-Bent», «WC Closet Cat», «Котяра».

Внимание! Під час вибору білої глини стежте за тим, щоб у ній не було ароматичних добавок, інакше ви зіпсуєте свій домашній самон. Також перед освітленням бродіння має повністю закінчиться, інакше цей метод не спрацює.

Для освітлення 20 літрів браги 2-3 столові ложки бентоніту перемелюють у кавомолці та розчиняють у 250 мл теплої води. Потім перемішують і чекають, поки глина не перетвориться на густу масу, що схожа на жирну суміш. На це йде 10-15 хвилин.

Бентоніт додають у брагу, щільно закривають ємність і впродовж декількох хвилин інтенсивно збовтують. Далі брагу залишають у спокої на 15-30 годин, після чого вона готова до перегони. Осад не можна виливати в каналізацію, там він може створити цементні корки, які потім складно ліквідувати.

Застосування бентоніту усуває сторонні домішки, які не випали в осад під час бродіння. Унаслідок цього в браги зникає неприємний дріжджовий запах, а вигнаний самон чистити набагато простіше, оскільки більшість шкідливих речовин уберуться глиною й у нього не потраплять.

Як гнати самогон

8. Перша перегонка. Освітлену бентонітом брагу зливають з осаду в перегінний куб. Мета першої дистиляції — відокремити спирт від інших речовин. Багато початківців і лінивих самонувальників на цьому зупиняються, так ніколи й не випробувавши смак справжнього домашнього самогону, зробленого за всіма правилами.

Перегонка виконується на повільному вогні. Ми відразу ж ділимо весь вихід на фракції: «голови», «тіло» й «хвости». Перші 50 мл виходу в розрахунку на 1 кг цукру збираються в окрему ємність. Згідно з нашими пропорціями, це 300 мл «первака» — головні фракції, яку можна використовувати лише для технічних потреб. Вона така шкідлива, що пити її небезпечно для здоров'я.

Після цього відбирається «тело» — корисна середня фракція, що називається спирт-сирець, заради якої ми й готуємо самогону з цукру. Відбір припиняють, коли міцність дистиляту падає нижче 40 градусів. Найкраще визначати міцність спиртометром (обов'язково за температури 20 °C), але можна скористатися і народним методом — поки дистилят горить у ложці, продовжуючи добір.

Послідовними в окрему ємність збираються «хвости» — третя фракція, що містить багато сухих олій. Цей дистилят можна влити в наступну брагу, щоб зробити її міцнішою, або зовсім не збирати.

9. Очищення. Перед другою перегонкою середня фракція (спірт-сирець) потребує додаткового очищення від шкідливих домішок. Одного та всіма визнаного методу немає, тож можете використовувати будь-який, який вам подобається.

Натуральна й екологічно чиста вважається очищення цукрового самогона вугіллям, але за правильного підходу, наприклад, марганцовка з харчовою содою, теж дають гарний результат. Головне перед очищенням розбавити дистилят водою до 15-20 градусів.

10. Друга перегонка. Розбавлений спирт-сирець заливають у перегінний куб і починають дистиляцію на мінімальному вогні. Як і в першому випадку, особливо якщо варіть самогон для себе, радимо відбирати «голови» — перші 50 мл на кожен кілограм доданого цукру.

Відразу після відбору першої (головної) фракції раду замінити сухопарник, якщо він передбачений конструкцією вашого найнадійнішого апарату. Далі, поки міцність не впаде нижче 40 градусів, відбирається основний дистилят.

 11. Розведення та відстоювання. На останньому етапі домашній самогон розбавляють водою до бажаної міцності. Щоб смак напою став м'якшим і збалансованішим, радимо розлити його в пляшки, закрити пробками, дати настоятися 3-4 дні в прохолодному темному місці та тільки потім починати дегустацію з родичами та друзями.

 

Рецепт браги із солоду

 

Зробити самогон із солоду дещо складніше, ніж цукровий, але результат вартий витрачених зусиль. Залежно від обраного зерна в готового дистиляту з'являться унікальні смакові нотки та неповторний запах. Майстри називають це «душому» напою. Далі ми досліджуємо нюанси технології приготування солодової браги та її правильну переганку.

Склад і пропорції:

v     солод (любой) — 6 кг;

v     вода — 25 літрів;

v     сухі дріжджі — 50 грамів (або 300 грамів пресованих).

 

Підходить як магазинний (пивний), так і саморобний солод. У другому разі можна не сушити зерно, що проросло, а відразу робити брагу із зеленого солоду. Непогані результати виходять під час змішування різних видів солоду. Наприклад, 50% ячмінного, 25% пшеничного та 25% житнього. Або 50% пшениці, 40% ячменю й 10% вівса.

Пропорції можуть бути іншими, досвідчені самонувальники підбирають їх на свій розсуд, орієнтуючись на смак. Новачкам же пораду спочатку попрацювати з одним виглядом і тільки після декількох успішних перегонів братися за змішування. З пшениці та зеленого солоду виходить м'який самон із легким солодким присмаком, жито й овес вносять у смак нотки жорсткості, ячмінь — пивні тони й аромат віскі.

Внимание! Дуже важливо дотримуватися температурних діапазонів, зазначених у рецепті, інакше вихід самогона буде вкрай низьким.

 

Приготування браги із солоду

1. Підробити білий (висушений) солод до борошна великого помелу. Це можна зробити зернодробілкою або вальцевим млином. Часто магазинний солод продається меленим, що істотно заощаджує час. Зелений солод подрібнюють м'ясорубкою, блендером або болгаркою зі спеціальною насадкою.

2. Пересипати у велику каструлю підроблений солод, залити його гарячою водою (50-55 °C). У процесі додавання води перемішувати сусло дерев'яною лопаткою, щоб борошно не збивалося в грудки та не приставало до дна ємності. Перемішувати доти, поки маса не стане однорідною.

3. Нагріти сусло до 63 °C, ще раз добре перемішати, закрити місткість кришкою. Упродовж 60-80 хвилин підтримувати температуру 55-62 °C, перемішування вміст каструлі що 15 хвилин. Коли верхня частина сусла освітиться, а каша осяде на дні перейти до наступного етапу.

4. Якнайшвидше (особливо якщо використовувався зелений солод) охолодити сусло до 24-27 °C, щоб воно не прокисло. У розпорядженні є 30-40 хвилин. Не можна чекати, поки температура впаде сама, потрібне штучне охолодження. Наприклад, опустити ємність у ванну з холодною водою.

5. Перелити сусло в бродильну ємність, додати розведені за інструкцією дріжджі, добре перемішати.

6. Ємність із брагою перенести в темне місце з температурою 18-25 °C, на шийці встановити гідрозакрив.

7. Залежно від цукристості солоду, температури та активності дріжджовий бродіння триває 3-6 днів. Раз на добу знімати водяний закрив і перемішувати брагу рукою або дерев'яною палицею. Брага вважається готовою, коли вона стала світлою, має гіркувато-кислий смак, а газ із трубки не виділяється 12-16 годин.

 

 

Отримання солодового самогону

 

8. Якщо для дистиляції використовується не парогенератор, а звичайний самостійний апарат, спочатку брагу потрібно відфільтрувати, перелив її в перегінний куб через друшляк і ситечко, щоб дрібні частинки зерна не приголилили у разі сильного нагрівання.

9. Після першого переганяння радиу очистити найвугіллям, хлібом або молоком, потім повторно дистилювати, розділяючи вихід на фракції: «голови», «тіло» й «хвости». Інші методи очищення можуть вбити унікальний запах.

 

 

 

Коньяк із самогону в домашніх умовах

 

Справжній коньяк готується з виноградного спирту, але умельців-сахарів це ніколи не зупиняло. Вони знають, як зробити коньяк із самого найчастішої витрати. Ми досліджуємо два найкращих рецепти, які отримали народне визнання.

Попередження! Після приготування ви отримаєте напій, що лише віддалено схожий на коньяк за кольором і запахом. Ми не використовуватимемо виноградного спирту, дотримуватися класичної технології та витримуватимуть дистилят у дубових бочках. Цей рецепт не має відношення до справжніх виноградних брендів.

Інгредієнти:

v      самогон – 3 литра;

v      марганцовка — кілька кристалів;

v      перегородки волоських горіхів — 1 гіркість;

v      чорний чай — 1 столова ложка;

v      гвоздика — 6-7 бутонів;

v      кмин — 1 столова ложка;

v      ванільний цукор — 1 столова ложка;

v      лимонна кислота — 2-3 г.

 

Рецепт коньяку з самогона

 

1. У трилітрову банку самогона додати марганцовку. Це робиться для того, щоб навушні олії випали в осад. Якщо замість самогона ви взяли горілку, тоді марганцовка не потрібна.

Самогін під коньяк можна очищати іншими методами або робити подвійне переганяння. Головне — отримати якісну алкогольну основу.

2. Додати в банку жменю добре висушених внутрішніх перегородок волоських горіхів, чорний чай і бутони гвоздики.

3. Засинати кмин і ванільний цукор.

4. Попередньої в банку на кінчику ножа додається лимонна кислота.

5. Щільно закрити банку капроновою кришкою і настоювати коньячний напій упродовж 3-4 днів за кімнатної температури.

Витримувати хатній коньяк довше 7 днів марно, позаяк це не покращує його смаку.

6. На останньому етапі отриманий коньяк потрібно відфільтрувати через чисту бавовняну тканину або ватно-марлевий фільтр. Напій готовий.

Є альтернативний рецепт домашнього коньяку із самогона (на відео), технологія його приготування нічим не відрізняється від першого методу, але використовуються інші інгредієнти. Імітація кольору та смаку досягається через додавання в дистилят дубової кори, лаврового листа та гвоздики.

В підсумку обидва варіанти дають майже однаковий результат, пити свій коньяк можна, але все ж він далекий від оригіналу.

 

Домашній віскі з самогона: варіанти імітації напою

 

Класичне віскі відрізняється від самогона тільки двома речами: сировиною (змакові культури замість цукру) і тривалою витримкою в дубових бочках. В іншому ці напої дуже схожі. Саме тому в російських самонників народилася ідея «адаптувати» свій продукт під розрекламований британський аналог. Поult відразу кілька методів приготування віскі із самого най. У разі правильного підходу більшість людей не відчувають різниці.

Внимание! У будь-якому разі це буде лише імітація, оскільки справжній віскі в домашніх умовахготується за трохи іншою технологією. Крім того, ми не витримуватимемо напій у дубових бочках, а використовуємо альтернативні методи.

Щоб наблизитися до оригіналу раду зробити віскі з пшеничного самогона, але в його відсутності підійде і звичайний цукровий. Перед настоюванням самогон потрібно добре очистити, інакше сухі олії зведуть нанівець усі старання. Оптимальний варіант — подвійна перегонка, у крайньому разі, можна обійтися марганцовкою або содою.

Віскі має жовтий або світло-коричневий колір завдяки тривалій витримці в дубових бочках (мінімум 2 роки). Але в домашніх умовах це занадто довго та дорого. Тому ми поставимо інакше — настоятимемо нащень на дубовому екстракті, що швидше та набагато дешевше.

Варіант 1. Імітація смаку та запаху віскі. Найпростіший варіант із мінімальними тимчасовими витратами.

Інгредієнти:

v      самогон (45%) – 3л;

v      кора дуба — 3 столові ложки;

v      деревне вугілля — 50 г;

v      курага (чорнослив) — 6-8 ягід.

Дубова кора продається в аптеках. Вугілля можна зробити самостійно способом спалювання деревини берези, фруктових дерев або того ж дуба. Вибір деревини не має принципового значення.

Приготування:

1. Довести самогон до міцності 45 градусів. Дуже важливо зробити це саме зараз, оскільки вже готовий домашній віскі після розведення істотно втрачає в смаку.

2. Подрібнити деревне вугілля до пилоподібного стану.

3. Додати в банку дубову кору, вугілля та курагу. Залити півтора літра самогону та добре перемішати. Долити самогон, що залишився. У банці не має залишатися вільного місця, тобто її потрібно наповнювати найгіршою.

4. Щільно закрити банку кришкою і поставити в темне прохолодне місце мінімум на 10-14 днів для витримування. Чим більше стоїть напій, тим він стає кращим.

5. Профільтрувати отримане віскі через ватно-марлевий фільтр, щоб прибрати дубову кору та сліди деревного вугілля.

Варіант 2. Імітація витримки в бочках. Технологія трохи складніша, ніж у попередньому разі, але зате результат виходить більш правдоподібним. Нам будуть потрібні дубові тирси та міцний самон (50-65%). Горілка не підходить, позаяк її міцність недостатній.

Можна брати тирси будь-якого дуба, крім хвойних порід. Потрібні нам дошки та рейки продаються в будь-якому будівельному магазині.

Технологія:

1. Нарізати рейки (дошки) шматочками. За шириною вони мають проходити через шийку банки, у якій ви робитимете віскі із самогона. Оптимальна довжина одного шматочка — 75% висоти ємності.

2. Загорнути підготовлені шматочки в фольгу та обсмажувати в духовці впродовж 3 годин. Температура обсмажування залежить від бажаного ефекту:

v    легкий дубовий аромат — 120 °C;

v    виражений смак — 150 °C;

v    ванільний відтінок — 205 °C;

v    димні нотки — 215 °C;

v     присмак мигдалю — 270 °C.

 

Внимание! Деревина має бути повністю загорнута в фольгу без відкритих ділянок, інакше з'явиться багато диму. Впродовж 2-3 днів після обсмажування на кухні відчуватиметься легкий аромат, що схожий на приготування шашлику.

3. Отримані дубові заготівки обпалити газовим пальником, щоб на всій площі вони стали трохи обвугленими.

4. Покласти 2-4 рейки в банку, залити їх самому, щільно закрити банку кришкою.

5. Витримувати 3-4 місяці в темному прохолодному місці. Довша витримка (1 рік і більше) покращує смак домашнього віскі.

 

Варіант 3. Настоювання самогона на дубових тирсах. Метод практично ідентичний попередньому, але замість брусочків використовуються кора й тирси. Ще один цікавий момент — для зменшення кількості дубильних речовин тирси випаровуються в окропі.

 

Простий рецепт домашньої самбуки

 

Ентузіастам, які не бажають купувати італійський лікер у магазинах, радять зробити самбуку в домашніх умовах. Рецепт дуже простий, його втілення в життя не вимагає багато сил, часу та грошей. Усі необхідні інгредієнти легкодоступні. Технологія приготування описана нижче.

Внимание! Виробники самбуки тримають у таємниці справжній рецепт, це їхня комерційна таємниця, що захищається законом. Тому ми готуватимемо схожий напій, смак якого схожий на самбуку.

Склад:

v      спирт (96%) или самогон (70%) – 700 мл;

v      аніс — 100 грамів;

v      колір чорної бузини — 25 грамів;

v      цукор — 400 грамів;

v      вода – 550 мл.

Аніс і бузину купуйте тільки у великих магазинах (супермаркетах) у відділі спецій. Продукція з ринків, яку продаються милі бабусі, не викликає довіри. Замість бажаних інгредієнтів вам можуть «підсунути» щось інше.

 

Приготування самбуки

1. Настоювання. Бузину й аніс додати в спирт, добре перемішати. Щільно закрити ємністю кришкою і настоювати в темному теплому (18-25 °C) місці 4-5 днів.

2. Дистиляція. Влити в спирт 300 мл звичайної води. Потім повільно (по 2-3 краплі на секунду) перегнати суміш на найсрібнішому апараті. Закінчити перегонку під час отримання 700 мл дистиляту. Перші 50 мл (фракція «голова») не внаслідок його виливання через непридатність для вживання. Не потрібно жакати, після того як отримали 700 мл домашньої самбуки, зупиняйте переганяння, інакше смак напою погіршиться.

3. Змішування. Приготувати цукровий сироп, змішавши в каструлі 250 мл води та 400 грамів цукру, потім проваривши суміш 4-5 хвилин на слабкому вогні. У процесі варіння на поверхні каструлі з'являтиметься біла піна, її потрібно знімати ложкою. Сироп готовий, коли піна більше не виділяється. Його потрібно зняти з плити й охолодити до кімнатної температури. Потім змішати сироп і анісовий дистилят.

4. Витримка. Отриманий напій розлити в пляшки та щільно закрити пробками. Настояти впродовж доби за кімнатної температури, після чого профільтрувати через вату. Щоб домашня самбука розкрила свій справжній смак перед дегустацією її потрібно витримувати 7-10 днів.

Домашня самбука горить не гірше за оригінал

 

 

Імітація смаку текіли в домашніх умовах (настоянка горілки на алое)

 

Настійну текілу роблять не з кактуса, як вважають багато, а із соку блакитної агави, що росте тільки в Мексиці. Але вітчизняні хіміки-аматори знайшли вихід. Вони додумалися використовувати рослину, яка за своїм хімічним складом найближча до агаві. Їм виявилося алое вера. Тепер, щоб зробити текілу в домашніх умовах, досить роздобути кілька листків алое, що росте в вазонах.
Внимание! Предкладений варіант приготування текіли (мескаля) лише імітує смак справжнього напою, але фактично ним не є. Хоча під час дегустації більшість людей не можуть відрізнити настоянку горілки на алої від оригінальної текіли, але різниця у смаку все-таки є.

Теорія. Агава містить специфічний полімер фруктози — інулін. Після ферментації (бродження) він перетворюється на спирт зі впізнаваним трав'янистим присмаком і запахом. Якщо настояти горілку на рослині з високим вмістом інуліну, то можна отримати напій, який до смаку буде схожим на текіли.

Багато інуліну міститься в цикорії, топінамбурі, алої, бананах, цибулі та часнику. Проблема в тому, що більшість цих рослин мають стійкий запах, тому не підходять для приготування домашньої текіли. Приймальний результат виходить тільки з алое.

Рецепт текіли

Склад:

v      листя алое вера — 150 грамів;

v      горілка (самгон, розбавлений спирт) — 3 літри;

v      цукор — 3 чайні ложки.

Технологія:

1. Нарізати алое дрібними шматочками (1 на 1 см).

2. Помістити шматочки в банку, залити їх спиртом.

3. Для пом'якшення смаку всипати цукор.

4. Закрити банку кришкою, добре збовтати та поставити на 14-17 днів у темне прохолодне місце. У процесі настоювання домашня текіла спочатку стане зеленуватою, а потім золотистою.

5. Процідити настоянку через ватний фільтр, розлити в пляшки та дати настоятися 1-2 дні.

6. Після фільтрації колір текіли залишиться золотистим (у деяких випадках із зеленуватим відтінком). Якщо вас це не влаштовує, тоді текілу треба поставити на 20-30 днів у добре освітлене місце. Під впливом сонячних променів хлорофіл поступово розкладений, і напій стане прозорим.

Готова неосвітлена текіла

Ще один варіант освітлення — розбавити отриману настоянку водою в пропорції один до одного та перегнати через найнадійніший апарат. Але в цьому разі смак текіли стане не таким насиченим.

P.S. Саморобна текіла п'ється за тими ж правилами, що й справжня мексиканська — з лимоном і сіллю.

 

Приготування абсенту в домашніх умовах

 

Якщо вам набридли традиційні алкогольні напої (пиво, горілка, вино), рекомендовану побалувати себе нетрадиційним спиртним, наприклад, абсентом. Причому необов'язково купувати його в магазині. Витрачивши трохи часу, можна приготувати абсент у домашніх умовах. Усі потрібні інгредієнти продаються в магазині або аптеці. Домашній абсент виходить навіть кращим, ніж магазинний. Чому так, розповім далі.
Річ у тім, що саморобний абсент ми не будемо очищати від туйону (речовини, визнаного наркотичним), тому наш напій матиме такий самий оригінальний смак, як і в XIX столітті, ще до того, як «зелений фею» забороняється до вживання.

Інгредієнти:

v      спирт 45% (харчовий або медичний) — 1 літр;

v      гірка полин — 30 грамів;

v      насіння анісу та фенхелю — по 25 грамів;

v      м'ята та меліса — по 10 грамів;

v      вода – 0,5 литра.

Не можна замінювати спирт горілкою або самоном (пух навіть найміцнішим і найякіснішим), інакше абсент може мати неприємний присмак. Переведете цінний продукт і не отримаєте належного результату. Гірка полин та інші трави продаються в аптеці.

Рецепт абсенту

 

1. Полин (20 грамів), насіння анісу та фенхель (по 15 грамів) подрібнити, додати в банку. Залити спиртом. Настоювати.

Настоювання може бути холодним і гарячим залежно від того, наскільки швидко ви хочете приготувати напій. Можна поставити суміш на парову або піщану лазню та тримати впродовж 12 годин. Якщо поспішати нікуди, тоді рекомендуємо дати холодній суміші 7 днів настоятися в темному прохолодному місці.

2. Додати в настоянку 0,5 літра води, перемішати та перелити в перегінний куб самого апарата. Наша мета — отримати продукт із максимальним вмістом ефірних олій та ароматичних речовин. Тому якщо в конструкції вашого найнадійнішого апарата є сухопарник (дефлегматор), його треба вимкнути.

Під час переганяння потрібно стежити, щоб трави в складі суміші не приголилили, інакше в абсенті з'явиться неприємний запах і смак пальника.

3. Дистильований напій буде прозорим, що незвично та неправильно. Його потрібно пофарбувати в зелений колір. Для цього додаємо в прозорий абсент залишки добре подрібненої полині, м'яти, меліси, анісу та фенхелю. Потім пляшку з напоєм ставимо в теплу воду та даємо настоятися 3-4 хвилини. Колір відразу ж змінюється.

4. Процідити готовий абсент через марлю. Для поліпшення смаку рекомендація настояти напій у пляшці з темним склом 2-3 дні.

Мало вміти готувати, куди важливіше знати, як правильно пити абсент, щоб відчути глибину його смаку та не зашкодити здоров'ю. Цей момент ми обговорювати раніше.

P.S. Домашній абсент є легким напоєм, позаяк полинь і її настоянка є у вільному продажу. Заборона на виробництво абсенту лоббували винороби на початку XX століття. Абсент став таким популярним серед населення, що винороби вважали його загрозою для свого бізнесу. На сьогодні ця заборона знята.

 

 

 

Придбати найкращий апарат Ви можете в нашому інтернет-магазині за найнижчою ціною за тілом.0972140874

http://vin-tik.prom.ua/p102926877-samogonnyj-apparat-nerzhavejki.html